Шизбашки сумують , або срібло святої печалі

Не торкаючись, поглядом на відстані, серед натовпа, або хаосу життєвих обставин... Скажіть...

Чим відрізняється сталь від срібла? 

Хімічним складом звісно і мабуть на дотик...

А що можна сказати про погляд?

Як ми фізично відчуваєм холод твердої незворушної сталі і тепло мудрого срібла огортуючого від недружнього оточення незважаючи на місто час і обставини!..

А що можна сказати про небезпечний погляд ртуті, небезпечний своєю мінливістю, чи може це все ж таки розплавлене олово яке здатне в мить з'єднати те що розірвано і поновити ток в дротах. Чи так працює погляд двух людей що запалює серця? Що закріплює душі?

P.s. 

Сиджу на підвіконні і дивлюсь в заплакані очі похмурого неба.
Природа хнюпає носом і ллє дощем спогади про минуле літо!
А я дивуюсь, яка вона гарнюня! 


Не ждите чуда, ЧУДИТЕ сами!)

С вами  

WEGЕ - Курс на созвездие Радости!

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Шизокрылые безбашки сбивают с ног!)

Зеленый - 💚… и мандарин тут не причем!)

«Серый» - колыбель птицы Феникс